Історія справи

Постанова від 05.02.2024 року у справі №369/10037/22
Постанова ВГСУ від 05.02.2024 року у справі №369/10037/22

05 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 369/10037/22

провадження № 51-5139 км 23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 червня 2023 року стосовно ОСОБА_7 в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111050002792 від 12 вересня 2022 року, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Радовичі Ковельського району Волинської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 листопада 2022року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Києво-Святошинським районним судом Київської області ухвалою від 15 листопада 2022 року виправлено описку, допущену в резолютивній частині вироку від 09 листопада 2022 року, та зазначено про те, що ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Згідно з вироком,11 вересня 2022 року в період часу з 14:48 по 15:40 ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні торгового залу магазину гіпермаркету ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», який розташований за адресою: вул. Велика Кільцева, 4, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський район, Київської області, в умовах воєнного стану, намагався викрасти товар з магазину загальною вартістю 454,78 грн. (без ПДВ), однак не зміг завершити свій злочинний умисел до кінця, оскільки був зупинений працівниками охорони.

Київський апеляційний судухвалою від 07 червня 2023 року апеляційні скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 залишив без задоволення, а вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 листопада 2022 року, з урахуванням ухвали цього суду від 15 листопада 2022 року- без змін.

Вимоги й доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_6 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги з доповненнями до неї, зазначає, що апеляційний суд не надав належної оцінкитому, що:

- вирок місцевого суду не відповідає вимогам ст. 374 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), оскільки не містить формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, зокрема, обставин, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню;

- проголошений текст вироку істотно відрізняється від його тексту, наявного у матеріалах справи;

- під час судового розгляду місцевий суд дійшов висновку, що вчинений ОСОБА_7 злочин підлягає кваліфікації за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, проте у резолютивній частині рішення фактично визнав його винуватим за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто мотивувальна частина рішення суперечить її резолютивній частині;

- суд першої інстанції постановив ухвалу про виправлення описки у резолютивній частині вироку, тобто вніс зміни, які істотно вплинули на суть прийнятого рішення в частині правової кваліфікації дій ОСОБА_7 , а також розглянув вказане питання без участі обвинуваченого та прокурора. При цьому прокурор наголошує, що матеріали кримінального провадження не містять жодних відомостей щодо повідомлення останнім про дату, час та місце судового розгляду.

Заперечень на касаційну скаргу до Суду не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні підтримав касаційну скаргу і просив її задовольнити.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Під час перегляду судових рішень у касаційному порядку Суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Як убачається зі змісту касаційної скарги прокурор порушує питання про те, що апеляційний суд залишив поза увагою ту обставину, що вирок місцевого суду не відповідає вимогам ст. 374 КПК України.

Обґрунтовуючи доводи в цій частині, зауважує, що у вироку суду першої інстанції відсутнє повне формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, зокрема, способу вчинення кримінального правопорушення та предметів кримінально-протиправного посягання.

Так, вирок, який ухвалюється іменем України, є найважливішим актом правосуддя у кримінальних провадженнях і до його ухвалення належить підходити з винятковою відповідальністю, суворо дотримуючись вимог статей 370 371 374 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 371 КПК Українивирок ухвалюється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд, і викладається письмово у паперовій формі.

Крім того, за приписами п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначається, зокрема, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Як убачається з вироку, під час розгляду кримінального провадження суд першої інстанції відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обстави, які ніким не оспорюються.

Обов`язковими передумовами можливості здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України є: повне визнання вини обвинуваченим, не заперечення фактичних обставин кримінального провадження, кваліфікації дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин злочину, в якому обвинувачується особа, правові наслідки розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин.

Відповідно до ч 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Однак дана норма не звільняє суд від обов`язку встановити обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні та визначені ст. 91 КПК України. Тобто законодавець зобов`язує суд встановити усі обставини, що мають значення для кримінального провадження, а ст. 349 КПК України лише визначає обсяг та порядок дослідження доказів на підтвердження цих обставин.

Як убачається з обвинувального акта, органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у тому, що він 11 вересня 2022 року у період часу з 14:48 по 15:40 перебував у гіпермаркеті ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», що розташований за адресою; вул. Велика Кільцева, 4, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, де в останнього виник прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, перебуваючи у приміщенні торгівельного залу гіпермаркету ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», що розташований за адресою: вул. Велика Кільцева, 4, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з торгівельного прилавку взяв печериці коричневі, які поклав до коричневого паперового пакету та зважив їх як картопля фасована і поклав зазначений пакет до корзини з покупками. Після цього, ОСОБА_7 попрямував до торгівельного прилавку з овочами та фруктами, де набрав у коричневий паперовий пакет огірки, зважив їх та також поклав до корзини з покупками. Далі, ОСОБА_7 попрямував до відділу з м?ясною продукцією, де взяв 2 фасовані шматки свинного м?яса, а саме: свинина корейка, вагою 0,982 кг, вартістю 157,08 грн без урахувння ПДВ та свинина ошийок, вагою 1,258 кг, вартістю 205,42 грн без урахування ПДВ. Далі, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_7 прозорий поліетиленовий пакет із свининою корейкою, вагою 0,982 кг вартістю 157,08 грн без урахувння ПДВ, поклав до коричневого паперового пакету із шампіньйонами, а прозорий: поліетиленовий пакет із свининою ошийком, вагою 1,258 кг, вартістю 205,42 грн без урахування ПДВ, поклав до коричневого паперового пакету із огірками. У подальшому, розрахувавшись на касовій зоні за товари, які були в корзині, але не розрахувавшись за: 1) свинину корейку, вагою 0,982 кг, вартістю 157,08 грн без ПДВ; 2) свинину ошийок, вагою 1,258 кг, вартістю 205,42 грн без ПДВ; 3) печериці коричневі, вагою 0,736 кг, вартістю 78,20 грн без ПДВ; 4) воду «Карпатська» сильногазована, об?ємом 2 л, вартістю 14,08 грн без ПДВ, ОСОБА_7 , доводячи свій умисел до кінця, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи поставлену мету збагачення та виконавши при цьому усі необхідні дії для реалізації своєї злочинної мети, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, утримуючи при собі вищезазначений товар, вийшов за межі касового контролю та направився до виходу з магазину, чим намагався завдати ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» матеріального збитку, відповідно до висновку експерта, на загальну суму 454,78 грн. без урахування ПДВ, однак не зміг його завершити з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони.

Однак, при формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним, місцевий суд допустив невиправдане спрощення, усупереч ст. 374 КПК Українине вказав спосіб вчинення кримінального правопорушення та перелік викраденого майна, тобто, не зазначив обставин, які відповідно до ст. 91 цього Кодексу підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та які, незважаючи на розгляд кримінального провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, мають бути встановлені в рішенні суду.

При цьому суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що правильне відображення фактичних обставин кримінального правопорушення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків суду про доведеність винуватості особи, але й для реалізації права на захист. Адже фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правову норму, порушення якої інкриміновано обвинуваченому. Тому наведені у вироку фактичні дані в своїй сукупності мають давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 22 березня 2018 року в справі № 521/11693/16-к, постанову Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року в справі № 717/1639/21, постанову Верховного Суду від 09 березня 2023 року в справі № 606/2657/21, )

З огляду на вищевказане, чіткість та конкретність викладення у вироку фактичних обставин скоєного ОСОБА_7 кримінального правопорушення викликає сумнів, а тому вирок місцевого суду не може вважатися таким, що відповідає вимогам процесуального закону.

Разом з тим, як уже зазначалося вище, ухвалюючи вирок у порядку ст. 349 КПК України, місцевий суд мав би переконатися, що ОСОБА_7 правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та визнає свою вину з урахуванням кожного елементу інкримінованого йому складу кримінального правопорушення.

За змістом ч. 4 ст. 349 КПК України суд зобов`язаний допитати обвинуваченого.

Водночас якщо суд прийняв рішення обмежитись лише допитом обвинуваченого, то особливе значення має якість цього допиту, підтвердження фактичних обставин обвинуваченим, відсутність будь-яких сумнівів, що він визнає всі фактичні обставини, які мають значення для висновку про винуватість особи та правильність кваліфікації його дій. При цьому, будь-яких спрощень, поверховості в допиті, не з`ясування фактичних обставин, які мають істотне значення, не допускається.

Однак, як убачається з вироку суду першої інстанції та аудіозапису з фіксацією судового засідання від 09 листопада 2022 року, ОСОБА_7 лише формально визнав себе винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні без будь-якої деталізації обставин, які підлягають доказуванню, а саме: способу вчинення, обсягу майна, яке він намагався викрасти та його вартості, що, на думку колегії суддів касаційної інстанції, не дало суду можливості переконатися, що останній повною мірою усвідомлює наявність у його діях усіх елементів складу кримінального правопорушення, яке йому інкримінується.

З огляду на вищевказане, Верховний Суд вважає, що вказані порушення, допущені місцевим судом, які не були усунуті й в процесі перегляду вироку в порядку апеляційної процедури, є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили судам ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення, і відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставами для їх скасування.

Таким чином вирок суду першої інстанції у порядку ч. 2 ст. 433 КПК Українита ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції, який необхідно провести з дотриманням положень матеріального і процесуального закону та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

З огляду на наявність вищезазначених істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів не вбачає підстав для надання оцінки іншим доводам, викладеним у касаційній скарзі, і вважає, що з урахуванням вимог, заявлених в касаційній скарзі прокурором, зазначені недоліки може виправити суд першої інстанції при новому розгляді кримінального провадження.

Керуючись статтями 376 438 441 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 07 червня 2023 року та в порядку ч. 2 ст. 433 КПК України вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 листопада 2022 року стосовно ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3